Портфоліо бібліотекаря до конкурсу "Шкільна бібліотека - 2017" (див. вкладення)

Конкурс "Шкільна бібліотека 2017"

Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»

Опис досвіду роботи на тему

«Читання – норма для сучасної людини»

Підготувала: бібліотекар Трьохізбенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Т.М. Проскуріна

Вступ

Читання - це один із витоків мислення й розумового розвитку.

(В. О. Сухомлинський)

На успішність учнів впливає багато різних факторів. Але одним з найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Без високої культури читання, як наголошував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту і, взагалі, розвинутого суспільства. За нашого часу розвинутим суспільством називають інформаційне суспільство, розвинутою країною – інформаційну країну.

«Певний баланс у хаотичному світі можна досягнути завдяки добре розвинутому системному мисленню. Воно передбачає широкий кругозір, який людина досягає через подорожі та книги. Широкий кругозір дає можливість дивитись не лише всередину себе, але й назовні, аналізуючи, протиставляючи та приймаючи правильні рішення. У сучасному світі ми все більше відчуваємо скептичне ставлення до книжки. Однак читання має бути не модою, а нормою для сучасної людини» - сказала Уляна Баран, президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва.[1]

На сьогоднішній день сучасне суспільство стикнулося з тим, що підростаюче покоління майже повністю втратило інтерес до читання. Вирішити цю проблему може і сучасна бібліотека, якщо її робота буде ціле направленою в розвитку читацької культури учнів. Це вимагає використання інноваційних технологій у процесі навчання, особливої уваги бібліотекаря під час організації роботи бібліотеки по розвитку культури читання, пошуку нових шляхів вирішення даної проблеми.

Сьогодні читання пронизує всі сфери життєдіяльності людини. Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної сфери її діяльності. Стрімке зростання інформації, котру необхідно засвоїти, потребує збільшення темпу читання, якості та швидкості розуміння прочитаного і прийняття рішення. З огляду на це, читання стає основою освіти і провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя.

Проте аналіз рівня читацької та інформаційної компетентності громадян України свідчить про кризу читацької культури. Усе частіше можна почути думку, що електронні засоби інформації здатні частково, а той повністю забезпечити всі потреби людства, пов’язані з освітою, культурою, вихованням та дозвіллям. Це зумовлене втратою в суспільстві інтересу до читання. Тому формування читацького інтересу в наймолодших користувачів книги є актуальною проблемою сьогодення.[2]

Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу

Трьохізбенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була заснована в 1934 році. Бібліотека існує майже з моменту відкриття школи. З самого початку вона стала центром культури, місцем відпочинку, обміну думками.

Наша бібліотека – це місце, де цікаво, весело і комфортно, але головна мета її – надання допомоги учням і педагогам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб.

Робота здійснюється згідно річного плану роботи бібліотеки, який є складовою частиною річного плану роботи школи. Бібліотечний фонд складає 8647 тисяч примірників документів.

Педагогічний колектив працює над проблемою: розвиток творчої особистості в умовах реалізації сучасних технологій особисто-орієнтованого навчання і виховання.

Вся робота спрямована на виховання в учнів культури читання, інформаційної культури, любові і пошани до книги, прищеплення навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності.

Наш час по праву іменується «віком інформації», коли всі сфери діяльності людини – навчання, робота, дозвілля – пронизані інформаційно-комунікативними технологіями. Наша школа є інноваційним освітнім закладом. Свою місію педагоги школи бачать у тому, щоб сприяти розвитку кожного учня. Розвивати в учнів здібності к самостійному пошуку та відкриття істини, здібності, які дозволять мати практичні навички, вирішувати принципово нові життєві задачі.

Загальна мета роботи школи полягає в:

· організації інформаційного простору школи, який сприяє формуванню необхідних навиків роботи з інформацією;

· створенні банка високоякісних електронних учбових матеріалів, необхідних для підготовки учнів до участі в сучасному житті.

Ці цілі будуть досягнуті за рахунок: створення в школі сучасного інформаційно-комунікативного простору, який схиляв би вчителів оволодівати навиками інформаційних технологій, а учнів до пізнання світу, творчому самовираженню, самостійній дослідницької діяльності.

Бібліотека сьогодні, можна сказати, створюється заново. Під час бойових дій на Сході України, а ми розташовані саме у «сірій» зоні, наша школа стала притулком для військових. Книжки, полиці й усе, що пов’язане з бібліотекою було перенесено до іншого приміщення і згодом частина цього майна загубилась, пропала. Власне, тоді було не до книг.

Зникли книжкові полиці; рідкісні і цінні книги, а саме: довідкові видання ( Великий тлумачний словник сучасної української мови, велика радянська енциклопедія ( друге видання (1949-1958) налічувало 49 томів), радянський енциклопедичний словник, довідники з історії України); книги з мистецтва та культури (книга-альбом "Державна Третьяковська галерея") та інші.

Не зважаючи на це, ми сподіваємось, що нам допоможуть відновити фонд. Нам потрібні довідкові видання, так як у бібліотеці не має інформаційно-комунікативного простору (комп’ютерів та мережі INTERNET) .

Але, вже сьогодні, ми щиро вдячні волонтерам! Зараз фонд бібліотеки відновлюється. З різних куточків нашої країни нам дарують сучасні книги.

Що недавно до нас завітав письменник СЕРГІЙ ЖАДАН. Під час бойових дій він був у нашій школі, бачив нашу пошкоджену бібліотеку. Сергій тоді взяв собі збірку віршів Володимира Сосюри. А тепер він приїхав, щоб повернути її. З собою для нас привіз майже 100 примірників літератури. Це і його твори і яскраві видання для молодших школярів і дорослих (вчителів, батьків, інших робітників нашої школи).

Щиро дякуємо всім, хто нам допомагає відновити МИРНЕ життя у нашій школі та в нашому селі!

Завдяки волонтерам у школі функціонує сучасний комп’ютерний клас, до якого наприкінці грудня 2016 року підключили мережу INTERNET.

Тепер ми працюємо згідно нової стратегії, але тільки у комп’ютерному класі. Нова стратегія діяльності бібліотечної роботи полягає в поєднанні оновлених традиційних форм з новими формами та методами роботи. Сучасна бібліотека – частина соціальної інфраструктури суспільства. Вивчати та упроваджувати в практику нові форми і методи роботи не просто. Цей напрям роботи вимагає професіональної підготовки: необхідно зазирнути назад, проаналізувати наявні, відібрати кращі, випробувати в існуючих умовах, щоб всі ці інновації не тільки дали ефективний результат, але і підвищили культуру обслуговування.

Бібліотечні інновації

Бібліотечні інновації – це результат творчого пошуку бібліотечними працівниками нестандартних рішень багатьох проблем. Безпосереднім результатом творчого пошуку можуть бути нові бібліотечні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи популяризації літератури, нестандартні підходи, які сприяють підвищенню професійної майстерності бібліотекаря, рівня його культури, мислення світогляду. Бібліотечні інновації не виникають ні «звідки». Вони з’являються на шляху дотримання традицій, незалежно від того які аспекти діяльності: змістові чи організаційно-технологічні.

Ефективне використання інновацій – це складне професійне завдання бібліотечної спільноти. Інноваційні підходи до реалізації поставлених завдань вимагають наявності у бібліотечних фахівців знань, умінь і навичок, що сприяють організації, управлінню та здійсненню діяльності. Будь-який бібліотечний фахівець повинен розуміти зміст інноваційних процесів, знати світовий рівень розвитку бібліотечно-інформаційної науки, техніки і технологій, вміти відслідковувати тенденції їх розвитку, володіти навичками інноваційного проектування. Коли інновація усвідомлена та впроваджена – вона стає загальним надбанням. Істинність інновацій полягає в їх позитивному впливі на якість обслуговування користувачів.

Бібліотеки володіють самим перспективним і щодня обновлюваним ресурсом – інформацією. Інформація як фактор і ресурс сталого розвитку цінується за свій зміст та можливість багаторазово відтворюватися. Ці особливості інформації реалізуються за допомогою матеріальних інформаційних засобів, техніки та інформаційної технології. Нова концепція розвитку суспільства підвищує значення і соціальний статус бібліотек у забезпеченні доступу до знань людства. У цих умовах бібліотека стає інформаційним «ядром» зони обслуговування і найбільш демократичним джерелом доступу до інформаційних ресурсів.

Виходячи з цього, шкільна бібліотека повинна перетворитися і стати одною з основних складових інформаційного простору школи, який відповідає за інформаційний простір навчально-виховного процесу.

Бібліотека повинна придбати функції медіатеки. Для цього потрібно провести повну реорганізацію: створити комп’ютерну зону та мультимедійний зал, тобто створити комфортне бібліотечне середовище.

Оснащення бібліотеки повинно включати в собі: комп’ютери, кольоровий сканер, ксерокс, телевізор, мультимедійний проектор, інтерактивну дошку. Види інформаційних засобів, які повинна мати медіатека: магнітні (відео- і аудіокасети), цифрові (компакт диски і дискети), паперові (довідкові, енциклопедії, періодичні видання, художня, науково-популярна література) .

Задачі, які ставить перед собою медіатека:

· забезпечувати можливості більш повного і бистрого доступу до інформаційних ресурсів,

· збирання, накопичення, комп’ютерна каталогізація та обробка інформаційних засобів;

· організація самоосвітньої діяльності учнів с навчальною, довідковою літературою, технічними та інформаційними засобами;

· навчання користувачів методики пошуку і отримання інформації на різних носіях;

· забезпеченість учбового процесу методичними матеріалами за допомогою баз даних, електронних енциклопедій.

Для того, щоб бібліотека відповідала сучасному рівню вимог їй необхідно:

• робити те, чого не робить ніхто;

• шукати варіанти і можливості, а не наголошувати на нереальності вирішення проблем;

• брати ідеї у інших, трансформувати їх під себе;

• впроваджувати, міняти, знову впроваджувати.

На жаль, наша бібліотека не має змоги повністю реорганізуватися, але ми на порозі цих перетворень. Бажано б мати в бібліотеці свій комп’ютер, доступ до мережі INTERNET, але цього поки що не має.

Одним з етапів діяльності бібліотеки є створення шкільного сайту, який на цей час розробляється.

Є актуальним не освоєння будь якого обсягу знань, але і добувати знання, уміння знайти необхідну інформацію, використовувати нові інформаційні і комунікативні технології.

Розвиток інформаційної культури, культури читання

Захопити дитину читанням – завдання не просте. Наступним напрямом діяльності бібліотеки є відновлення культури читання, інформаційної культури. Масова робота – один з шляхів бібліотеки досягнення цієї мети.

Залишаються популярними в бібліотеках традиційні дискусійні методи масової роботи: обговорення, конференції, диспути, літературні вечори.

Обговорення – це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою. А ще – толерантному відношенню до опонентів. Реклама заходу передбачає оформлення виставки однієї книги, повідомляється дата проведення та пропонується при читанні книги подумати над орієнтовними питаннями. Обговорення книги практикується як самостійний захід або проводиться на читацьких конференціях, диспутах.

Найбільш складна форма обговорення – читацька конференція.

Зазвичай читацька конференція присвячується будь - якій темі або окремому твору. Інколи читацька конференція не відрізняється за формою проведення від обговорення. Однак, крім загальних рис (попереднє вивчення твору, його критичне осмислення, підготовка до виступу, наявність ведучого), конференція має специфічні риси. В ній може бути більша кількість учасників.

У виступах учасників повинен прозвучати аналіз критичних матеріалів, а не лише виклад власних думок. Це дуже складний метод, він потребує професійних знань, вміння викласти свої думки. Тим, хто хоче опанувати цей метод, пропонуємо звернутися до професійної літератури [8].

Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати.

Ефективними технологіями масової роботи є ігрові форми: літературний аукціон, калейдоскоп, подорож, лото, лабіринт, вікторина, турнір тощо. Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення.

Для найменших читачів в бібліотеці організовуємо гру «Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, імя, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»).

Яскравою подією, яка запам’ятається читачам, є літературний аукціон. Згідно термінологічного словника «аукціон - це публічний продаж майна, коли покупцем стає той, хто запропонує найбільшу ціну». На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книжки. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями. Перемагає той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою. Це ігрове змагання проходить з атрибутами звичайного аукціону. Головний аукціоніст має молоток і дзвінок. Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвінок. Наприклад, пропонується назвати всі твори певного письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох. Після рахунку 1, 2, 3 аукціоніст стукає молотком по столу, «закриваючи» ним відповідь. Той з гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто право взяти в першу чергу книгу, яка користується особливим попитом серед читачів.

Дітям ще подобається грати в літературне лото. Для гри потрібно гральне поле, розділене на пронумеровані клітинки та стільки ж карток із запитаннями. У грі беруть участь 6-8 читачів. Гравці беруть по черзі по одній картці із запитанням і, якщо відповідь правильна, кладуть картку на гральне поле. Виграє той, хто першим заповнить гральне поле. Сценарій літературного лото за творчістю О`Генрі можна знайти в методико- бібліографічних матеріалах Львівської обласної бібліотеки для дітей [9].

Літературні пазли – для цієї гри потрібно два саморобних портрети героїв казки, які попередньо розрізають на 9 або 12 квадратів. Учасники двох команд по черзі відповідають на запитання ведучого. За кожну правильну відповідь команда отримує квадратик (пазл), з якого складає портрет героя казки. Кількість запитань для кожної команди повинна відповідати кількості квадратиків, на які розрізано портрет. Якщо одна команда не відповідає або невірно відповідає, інша має право при вірній відповіді викупити ще один квадратик. Перемагає та команда, яка першою складе портрет.

Кросворд «Тайни книгозбірні» можна запропонувати читачам середнього шкільного віку на підсумкових бібліотечних заняттях. Правила цього бібліокросворду передбачають: той, хто відгадав хоча б одне слово з кросворду, стає володарем міні-приза – олівця, закладки тощо. А той, хто розгадає весь кросворд і першим дізнається про зашифровану в ньому фразу, стане власником хорошої книги. Взірець кросворду «Казковий потяг» пропонує журнал Библиотека [10]. В школі вивчають байки Л.Глібова, І.Крилова, С.Руданського, Г.Сковороди. За їх творчістю можно запропонувати читачам літературний кросворд, який є в журналі Все для вчителя [11].

Калейдоскоп літературних казок – зацікавить читачів молодшого шкільного віку. Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться відео, відгадують автора, назву казки.

Поширеним методом масової роботи є конкурси, вікторини.

Конкурси читачів – змагання, під час якого виявляють найбільш ерудованих учасників. Розповсюдженим видом конкурсів є турніри. Читачі діляться на дві команди, турнір відбувається за принципом «питання – відповідь». Турнір захопить читачів – дітей, якщо питання для конкурентів діти будуть самостійно шукати в енциклопедичних виданнях. Команди по черзі «атакують» і «обороняються», ставлячи запитання супротивнику і колективно готуючи відповідь.

Велику кількість літературних ігор проводимо, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін..[3]

Напрям роботи по розвитку культури читання реалізується і через систему бібліотечно-бібліографічних уроків. Сьогодні ми вчимося створювати та використовувати все різноманіття інформаційних ресурсів, в тому числі електронні продукти власного виробництва. Створили свій перший урок для учнів 4-х класів «Як виникли книги?».

Додаток 1

Удосконалюючи методи своєї роботи, створили разом з бібліотечним активом ще декілька уроків.

Додаток 2

Інформаційно-комунікаційні технології відкривають можливість для реалізації активних форм роботи з читачами, враховуючи читацькі конференції, літературно-музичні композиції та ін.

В період предметних тижнів у школі проводяться цікаві зустрічі, конкурси, діє літературна вітальня. В декаду тижня української чи російської мов та літератури організовуються літературно-музичні композиції. До цих заходів учнями створюються мультимедійні презентації.

Додаток 3

Освоєння нових можливостей комп’ютера – текстового редактора Word, Power Point, Publisher дозволяє використовувати всі переваги комп’ютерного дизайну при оформленні книжкових виставок та створенні віртуальних виставок, презентацій улюблених книг, пам’яток.

Додаток 4

Поряд з традиційними книжковими виставками у наш час широкого поширення набувають й електронні книжкові виставки. Електронна книжкова виставка являє собою подорож сторінками однієї книги або від книги до книги з докладною інформацією про авторів, художників, зі списками літератури, розробками вікторин і літературних конкурсів.

Багатство змісту, незвичайний дизайн, нетрадиційний підхід в оформленні виставок робить їх видовищними, притягає увагу читачів і дозволяє представленим матеріалам бути потрібними.

Додаток 5

Інший напрям роботи над яким працює бібліотека – популяризація дитячою книги, полягає в організації та проведенні конкурсу електронних презентацій «Я люблю читати!», мета якого – залучити дітей до читання. Конкурс ми перейняли у бібліотекарів інших регіонів. Доробили положення та умови і серед учнів 5-9 класів проводимо до Дня народження книги.

Додаток 6

Інформаційна функція бібліотеки полягає:

· в інформаційно-методичному забезпеченні навчально-виховного процесу;

· в систематичному ознайомленні читачів з носіями інформації;

· в вивченні інформаційних потреб учнів.

До цих заходів належать: виставки надходжень «Зупинись на хвилинку, подивись на новинки», інформаційні огляди, дні інформації, турніри, діє куточок «Інформаційна вітрина».

Бібліотека бере участь у проведенні предметних тижнів. Результатом співпраці з учителями-предметниками є проведення усних журналів, годин спілкування, інтелектуальних конкурсів, вікторин, тематичних вечорів, виховних годин. Спільні зусилля вчителів і бібліотекаря дають добрі наслідки для творчої роботи з дітьми, допомагають гармонійному всебічному розвитку особистості учня.

Виховуючи в учнях повагу і любов до книги, значне місце в роботі бібліотеки щодо збереження навчальної книги відводиться проведенню масових заходів, де разом з учителями-предметниками, вчителями початкових класів, класними керівниками, батьками прилучаємо дитину до книги, вчимо берегти її.

Висновки

Книга дає прекрасну можливість розкрити творчі здібності дитини.

За допомогою книги, а саме з використанням тексту, ілюстрацій, ігрових моментів, спілкування на основі прочитаного йде повноцінний розвиток особистості дитини, її пам’яті, інтелекту, емоційної культури, мовлення, образного мислення, художніх здібностей, високих моральних якостей.

Бібліотека зі свого боку надає широкий вибір книг, формує читання за допомогою професійного консультування, масових заходів, створення комфорту та позитивного відношення до книги і читання.

Бібліотека ХХІ століття бере на себевідповідальність за підготовку читачів до майбутніх змін у суспільстві, надаючи їм різні інформаційні можливості та навчаючи їх сучасним технологіям отримання знань. Вона робить свій внесок уформування людини нового типу, стимулюючи аналітичні здібності,допомагаючи людям осмислено оперувати різнимиміждисциплінарними знаннямиз метою вирішення нових нестандартних проблем. Бібліотекарі сприяють подоланню бар’єра між інформаційним багатством і бідністю шляхом розробки системи навчання інформаційній грамотності і безперервної освіти протягом життя.

Внутрішня організація бібліотеки ХХІ століття має бути такою, щоб жодна людина не могла засумніватися у тому, що це справжній інтелект-центр, уся діяльність якого, спільно з навчальними і культурними закладами, спрямована на розвиток у людей нових здібностей, спроможних засвоїти якісно нову форму інформації.

Бібліотеки відіграють ключову рольу розвитку інформаційного суспільства, оскільки вони мають досвід в організаціїсвітового знання, його збереження і надання доступу до нього. Бібліотекарі знаходять засоби переведення цього знання у цифрову форму і реалізують таку задачу спільно з партнерами. Бібліотеки є шлюзами до знання і культури, надаючи доступ до інформації, ідей і творчих робіт у різних формах. Нові технології дозволяють знанням виходити за межі бібліотек. Але без бібліотекарів – хранителів світової пам’яті – ці технології безпорадні.

В епоху високошвидкісних комунікацій бібліотека повинна своєчасно адаптуватися і надавати свої інформаційні сервіси. Але бібліотека має бути також місцем відпочинку і розслаблення. І цей тезис стосується кожної бібліотеки, незалежно від її масштабів і завдань.

Результатом діяльності нашої бібліотеки є активність читачів. За останній період збільшилась кількість читачів від 10 до 14 років. Завдяки волонтерам оновився книжковий фонд нашої бібліотеки. Ми пропонуємо видання у сучасному поліграфічному виконанні.
При обслуговуванні часто використовуємо настільні ігри та іграшки. Таке спілкування допомагає дитині швидше адаптуватися в бібліотеці, бути більш відкритою. Діти мають змогу самостійно вибирати книги, тим самим формувати свою культуру, добувати знання, щоб стати людиною нового типу, у новому суспільстві інформаційних технологій,
в епоху високошвидкісних комунікацій. Тому читання на сьогодні дійсно норма для формування сучасної людини.

Список використаних джерел інформації:

1. http://www.prosvitcenter.org/uk/chytannya-maye-buty-ne-modoyu-a-normoyu-dlya-suchasnoyi-lyudyny/

2. https://sites.google.com/site/rozvitokinteresudocitanna/

3. http://lodb.org.ua/assets/files/masova_robota.pdf

4. БИБЛИОТЕКА в школе lib.1september.ru МЕТОДИЧЕСКАЯ ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНЫХ И ДЕТСКИХ БИБЛИОТЕК №18 (257) 16-31 сентябрь 2010

5. Ванеев,А. Работа с читателями: учебник.-М.:Книга,1981.

6. Ігровий комплекс заходів в дитячій бібліотеці: методичні поради/Донецька обласна бібліотека для дітей.- Донецьк,2001.

7. Нетрадиційні форми бібліотечної роботи в організації дозвілля школярів/ДІКККМ.-К.,1993.

8. Олзоева,Г. Массовая работа библиотек: учебное пособие.-М.: «Либерея-Бибинформ»,2006.

9. Цей дитячий світ: літературне лото. О`Генрі/Львівська обласна бібліотека для дітей.-Львів,2000

10. Казковий потяг: кросворд// Библиотека.-1994.-№5.-С.35.

11. Скритець,М. Подорож до Країни Казок: кросворд// Розкажіть онуку.-2009.-№11-12.-С.25-26.

Додатки (див. Методичні розробки "Вкладення")

Додаток 1 Презентація "Как создавались книги"
Додаток 2 Страна каталогов
Додаток 3 "Історія свята ПОКРОВИ", "Михаил Булгаков Рукописи не горят"
Додаток 4 "Майбутнє рідного краю", "Мої і твої права". Пам'ятки (читачам), публікації ("Заповедники нашего края"), авторськи розробки ("Какой самостоятельный круг").
Додаток 5 "Бережи себе малюк!", "Правовые знания школьникам"
Додаток 6 Положення про конкурс "Я люблю читати!"



Методичні розробки

Кiлькiсть переглядiв: 400

Коментарi